История Киева. Улица Крещатик, (фото)

04.Июнь.2012

Хрещатик — головна вулиця Києва. Розташована у Печерському та Шевченківському районах столиці і простягається на 1,2 кілометра з північного сходу на південний захід. Вулиця має три площі — Європейську і Бесарабську на початку і в кінці відповідно, а також Майдан Незалежності.

Нова забудова місцевості «Козине болото» — нинішній Майдан Незалежності


За часів Київської Русі і пізніше місцина, на якій потім з’явилася вулиця, являла собою лісисту балку, де проводилися полювання. Тут протікав струмок, який брав початок з озера на місці нинішнього Майдану Незалежності. Тут же пролягав і історичний шлях на Васильків. Загалом, виникнення вулиці було природнім, адже вона давала змогу поєднати всі три основні частини Києва, а саме Старе місто, Поділ і Печерськ.

Наприкінці 18 століття землю в долині було роздано під забудову. Власне, тоді і починається історія Хрещатика як вулиці. Першою будівлею, збудованою тут, став палац поміщика Онуфрія Головинського (1797 рік).
Протягом першої половини 19 століття вулицю активно розбудовують, вона окреслюється в сучасних межах у планах 1837 року, трохи згодом за нею закріплюється назва Хрещатик (замість попередніх Театральної і Хрещатицької).

У 1876 році на Хрещатику відкривається Міська дума, будівлю якої зведено за проектом архітектора Шілле (зруйнована в роки Другої світової війни)


Готель «Національ» (буд. 1876, арх. В.Ніколаєв)


Купецьке зібрання (буд. 1882, нині Національна філармонія України)

1891 року вулицею почали курсувати вагони кінної залізниці — «конки». Однак невдовзі лінію було електрифіковано і Київ став першим містом в Російській імперії, де запрацював електричний трамвай


«Хмарочос Гінзбурга» (буд. 1912, арх. Адольф Мінкус, Федір Троупянський, висота будинка — 53м, зі шпилем — 67,5м)


Бесарабський ринок (буд.1912, арх. Г.Гай)

Новий етап в житті вулиці настав з встановленням радянської влади і перенесенням до Києва столиці УРСР. Вулиця носить ім’я В.Воровського у 1923-1937 рр. Почався ряд нових будівництв і перебудов, однак плани було зірвано початком Великої Вітчизняної війни. Врешті, від дореволюційного Хрещатика залишилося лише кілька фрагментів, а з радянської довоєнної забудови війну пережив Центральний універмаг (ЦУМ).


ЦУМ серед руїн Києва

В 1941 році, після зайняття Києва німцями, на Хрещатику почалися вибухи і слідуючі за ними тотальні пожежі. Будинки підривалися радянськими диверсантами за допомогою закладеної та/або приготованої заздалегідь вибухівки


Колишня будівля Міської думи після пожежі. Була знесена після визволення Києва


«Хмарочос Гінзбурга» (знесено)

Перший військовий парад (1945) після визволення міста радянськими військами. В майбутньому проведення святкових військових парадів на Хрещатику стане звичним явищем

Після війни почалося розчищення вулиці від завалів, знесення пошкоджених будинків. Було вирішено розширити вулицю, забудувати її монументальною архітектурою в стилі сталінського ампіру, по правій стороні було створено бульвар, який відділяє будинки від 24-метрової проїжджої частини. З 1949 року проектом забудови Хрещатика керує Анатолій Добровольський. Однак завершити всі роботи змогли лише до початку 1960-х років, коли в Радянському Союзі розгорталася хрущовська боротьба з «архітектурними надлишками», через що деякі плани так і не було втілені. Так, найяскравішим прикладом цього є відмова від добудови готелю «Москва» (нині — «Україна») за проектом, який передбачав шпиль

Так виглядав Хрещатик після війни


Нова арка пасажу 1914 року (фото 1950-х років)


Готель «Москва» (з 2001р. — «Україна»; буд.1961, арх. А. В. Добровольський
Б. І. Приймак та ін.)


Один з проектів готелю, що не був реалізований


«Будинок із зіркою», кінотеатр «Дружба» (буд.1954, арх. А. Добровольский, О. Малиновський та ін., висота — 73м, зі шпилем — 85)


Готель «Інтурист», нині «Дніпро» на Європейській (тоді — Ленінського комсомолу) площі. Буд. 1964, арх. Віктор Єлізаров та ін.

В цілому, своє сучасне архітектурне обличчя Хрещатик сформував до початку 1960-х років. Пізніше було внесено відносно не значні в загальному плані зміни


Будинок профспілок (буд. 1978, добуд. 1985)


Музей Леніна (Нині — Український дім; буд.1982, арх.Вадим Гопкало та ін.)


Майдан Незалежності (площа Жовтневої Революції) у 1980-ті роки. На передньому плані — фонтан «Рулетка», знищений під час реконструкції 2001 року)

2 серпня 1989 року стався обвал портика Головпоштамту, який забрав 11 життів. Портик було відбудовано до середини 1990-х років, однак будівля зазнала деяких змін: над карнизом по периметру всієї будівлі було прибрано парапет, який, очевидно, було визнано теж небезпечним. Замість того, щоб відновити парапет, встановили звичайну металеву огорожу, що робить будинок ніби незавершеним

2 серпня 1989, кияни розбирають завали разом з працівниками відповідних служб

Під час подій початку 1990-х років, пов’язаних з проголошенням Незалежності України, Хрещатик не міг залишитися осторонь, будучи центральною вулицею

Мітинг на честь підняття українського прапора біля будівлі Київської міської ради 24 липня 1990 року

В 2001 році на Майдані Незалежності було проведено масштабну реконструкцію. Зведено підземний торгівельний центр «Глобус», встановлено Монумент Незалежності, кілька інших пам’ятників.

Восени 2004 року вулиця Хрещатик і Майдан Незалежності стали осередком масових і тривалих протестів, спрямованих проти фальсифікацій на виборах Президента України

Помаранчева революція

Військовий парад до Дня Незалежності 2009

Фото — http://www.ap.org/

Навесні 2012 року на Хрещатику і Майдані Незалежності завершено ремонт фонтанів. Тепер вони мають підсвітку

Світломузичний фонтан біля кінотеатру «Дружба», фото — http://elektraua.livejournal.com/

***********************************************************************************************

На сьогоднішній день Хрещатик разом з Майданом Незалежності є одним з найпопулярніших місць в Києві. Тут відбуваються концерти, святкування, різноманітні заходи, демонстрації, паради, мітинги тощо. У вихідні дні і дні державних свят вулицею заборонено рух транспорту і вона стає пішохідною. На Хрещатику присутні дві станції метро — Майдан Незалежності і Хрещатик, при чому остання має два вестибюлі, суттєво віддалені один від одного. Так, перший виходить безпосередньо на вулицю за адресою Хрещатик, 19а і являє собою доволі велику будівлю, в якій розміщені магазини і заклади харчування, окрім самого вестибюля станції. Другий же вихід розташований по вулиці Інститутській, за готелем «Україна».

Найвизначніші будівлі і заклади, розташовані на вулиці або виходять на неї (в порядку зростання, починаючи від Європейської площі):

— Національна філармонія України (Володимирський узвіз, 2)

— Український дім (Хрещатик, 2)

— Готель «Дніпро» (Хрещатик, 1/2)

— Будинок спілок Федерації професійних спілок України (Майдан Незалежності, 2)

— Монумент Незалежності України (стела)

— Готель «Україна» (Інститутська, 4)

— Головпоштамт (Хрещатик, 20/22)

— Концертна зала консерваторії імені П.І.Чайковського (Архітектора Городецького, 1-3)

— Міністерство аграрної політики України (Хрещатик, 24)

— Державний комітет телебачення і радіомовлення України (Прорізна, 2)

— Пасаж (Хрещатик, 15)

— Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (Хрещатик, 30)

— Київська міська рада, Київська міська державна адміністрація (Хрещатик, 36)

— Центральний універмаг (Хрещатик, 38/2)

— Бесарабський ринок (Бесарабська пл., 2)

==================================

Источник




загрузка...

Comments are closed.

Analytics Plugin created by Web Hosting