Деталі Категорія: Информация Перегляди: 511
Марія Рудак – відома поетеса, журналіст, бібліотекар, голова Міжнародного поетичного братства Юрка Гудзя, член Національної спілки журналістів України. Переможець численних конкурсів. Проживає у м. Житомир.
Поезія, творчість – то справа всього її життя. В цій поезії – душа жінки, яка пережила біль втрати, розлуки та зради.
Марія Рудак – жінка незвичайної долі. У молодому віці в неї виявили небезпечну хворобу, з якою вона бореться все життя.
Численні операції, біди не зламали її духу та волі. Смерть доньки, перебування в Італії на заробітках, зрада чоловіка залишили у серці невимовний біль, але не знищили кохання та віри. Це кохання до життя, до нового дня, до людей та землі.
Поезія Марії Рудак жіночна, вишукана у власній простоті та незбагненності почуттів. – Як може жінка, зазнавши зради, вірити у краще, вірити у нове кохання, нове майбутнє? Вірити у те, що зрадник стане іншим? Так може вірити лише світла людина, чиста душею та помислами.
«Італійська гілка» – таку назву має розділ збірки поезій Марії Рудак «Рай – дерево», присвячений перебуванню авторки в Італії на заробітках. Це вірші про кохання до чоловіка, який насправді не заслуговує жодних почуттів. Відразу по приїзду до нової країни, поетеса дізналася, що коханий чоловік з яким вона прожила більше тридцяти років, зрадив її почуття. Він покинув родину заради іншої жінки, а Марія змушена заробляти гроші, доглядаючи старих синьйорів…
Справжня жіноча поезія, сповнена хвилювання та переживання:
****
Обнесений мій двірПарканом триметровим,Немає в тім дворіНі стежки, ні трави.Лиш в горщиках квіткиІ все чужа розмова,Розпечений асфальт,
Не чути дітвори.
Три місяці підрядНещадно палить сонце.Ні крапельки дощуЗа літо не було.Всихає все навкруг,Осипались листочки.Ти з іншою тепер,
А я, проте, живу!
*****Заглядає зоряІз чужого і мутного неба,Залишилась і я,Як зоря, одинока, без тебе.Хоч кричи — не кричи,А тебе поряд мене немає,Я дзвоню — ти мовчиш,Моє серце від болю згоряє.Як же сталося так,Що для тебе я стала чужою?Розлюбив? Не гони,..Дай хоч звикнутись
Трохи з бідою.
******
Я так тебе шукала цілу нічУ своїх снах,Хотіла доторкнутися до тебе,Лишилася із самотоюВіч-на-віч,А на устах терпкий полин,Бо навіть поцілунку,
Останнього, і того не було..
*****
Різні долі
До твого серця хочу докричатись,Достукатись, пробитись крізь стіну,Ти, мов метелик, легкий на початок,Я, мов руїна, привид із твого сну.Одна дорога — та дві різні долі,Любов одна; ти — радість, я — жалі,Щаслива мить тебе не залишає,Мені ж дістались спогади сумні.До твого серця, звісно, не пробитись.Моє вже гасне, тане, мов свіча.Тобі мене забути дуже звично.
Мені тебе — до сліз не вистача.
*******
Тепер вже я не знаю, чи живу…Чи в мертвім тілі лиш душа блукає,Що трапилось? Чому я й досі тут?Чому самотність боляче вбиває?Чужа земля і я на ній чужа,І ти не звеш, й вертатися несила.Молюсь. Молюсь. Молюсь. Молюсь.
Сльозами двір чужий не раз зросила.
*******
Чи варто?Відболіло. Вилилось сльозамиНаче море, горе через край,Не зуміла втримати словами,Тож пробач, прости за все, бувай…Тож пробач, що лиш тебе любила,Прізвище твоє собі взяла,Двох синів і дочку народила,Що без тебе жити не могла.Тридцять років збігло,Як три днини,Вже життя показує на спад,Тож пробач, що лиш тебе любила,
Та чи варто повертатися назад?..
*****«Як вовка не годуй,а він все рветься в ліс»,цю приказку давно,я ще з дитинства знала.Тебе хоч як люби,Будь вірною, жалій,Але чужа душа
Чужою і зосталась!
****
Моїй першій сеньйорі
Стоять троянди на століТобі принесені,А ти вже їх не бачиш…На цьому світі, чи на тім,Яка різниця, мабуть, в тім?Ти вже не плачеш…Немов та свічка дотліваЗмутнілий зір,Та ще живаВ путі до Бога.Назад повернення нема,А смерть холодна забира —Рівняє ноги.Не забирай, я ще жива…Як камінь важка голова,Рідня в тривозі.Хоч поспішай, не поспішай —Душа, напевне, рветься в рай,
Бо вже в дорозі.
*******
До Майбутнього
Перегорну сторінкуВ новий день,Де друзів круг,Де будуть мені раді.Нове коханняЩе знайду в життіІ ти мені не станешНа заваді.Була глухаТа ще й сліпа,Коли тебе іржаЗрадлива їла.У виправдання:
«Ти уже стара,
І ти мені, як чесно,
Надоїла».Серпневий вечірЗорі розсипа.Дивись, милуйся,Ця краса задаром.І хто з нас правий —Покаже ще життя,Кому кохання,
А кому — забава.
*****
Надія
В Італії, в провінції Мантована
Моя подружка Надя проживає.
Струнка, вродлива, для душі омана,Чудова жінка. Хвору доглядає.Два роки в ностальгії серце рветьсяДо сина, до рідні, до чоловіка.Будує плани. Заробляє євро,Щоб у сім’ї достаток був до віку.
Та що поробиш — видно, не судилось
Побудувати «рай» в своїй сім’ї.
Лише здогадка — де ті євро ділись —
Розчарування, відчаї, жалі…Подружко, мила, Бог тобі поможеЙ воскресне серце, ще прийде твій час.Нове кохання й щастя вже в дорозі,
Лише б надії вогник не погас!
І відійде усе лихе з водою,Загоїть біль і висушить сльозу.Омолодиться вдача з добротою
Немов веселка в весняну грозу.
*****
Не будь дурною, жінко, схаменись,Навіщо він тобі такий, недобрий,На твою вірність він не подививсь-Болюча зрада й на краю безодні.А потім що?Задумайся на мить,Як ти ще дітям та онукам необхідна!Поплач, то добре, потім помолись
І дякуй Богу, що тепер ти вільна.
******
Зазирни мені в душу,Там себе ти побачиш, повір,Зрозумієш мій смутокІ не зрадиш таємних надій.А надії, мов діти,Що зростають на ґрунті бажань.Ти візьми мою рукуІ до ранку, жаданий, тримай.Що з тобою, Марічко,Ти мов квітка весною розквітла.То лиш був тільки поглядЙ зорі в небі були тому свідки.Мені досить і того,Що лиш погляди наші зустрілись,Так незвично — надовго
Твої очі зі мною лишились.
Comments:
Facebook
ВКонтакте
Download SocComments v1.3
Related posts
Подпишись
* Вы будете получать самые свежие новости
Вау!
Увага! В Столицi Знищують Печерськi схили! Вже вирублено десятки дерев!(Фоторепортаж) | Everyday in Ukraine
Рубрика : everyday.in.ua©, Бизнес, Власть, ЖКХ, зеленые зоны Киева, Киев, Криминал, Незаконные застройки, Социальная жизнь Киева, Украина, Фоторепортаж, Экология Метки:…
Андреевский Спуск | Everyday in Ukraine
Автор: : Роман Игоревич Рубрика : Everyday.in.ua, Видео, Власть, Избранное, Киев, Культура, Общество, Просто фото, Украина Метки: everyday.in.ua, Андреевский…