Чи є шанси на відродження регіональних аеропортів України

22.Ноябрь.2016

Загалом на підконтрольних Україні територіях сьогодні діють 17 міжнародних пасажирських аеропортів. 

Частина із них працює не на повну потужність, однак у низці областей регіональна влада вирішила відновити міцеві летовища.

Зокрема, про плани керманичів Рівненщини відродити локальний аеропорт повідомила прес-служба обласної ради.

Микола Драганчук заявив, що до 40-річчя рівненського аеропорту у 2018 році про нього знатимуть у всьому світі.

1
Презентація планів відродження Рівненського аеропорту

“Упродовж липня-вересня відбулося 9 авіарейсів із Рівного до Анталії. Загалом було перевезено понад 2 500 туристів.

Ця позитивна статистика є свідченням конкурентоздатності та інвестиційної привабливості Міжнародного аеропорту «Рівне» на ринку авіаперевезень України та дає надії на успіх всіх наступних чартерних авіаперевезень. У планах на 2017 рік – рейси в Туреччину, Болгарію, Польщу, Індію. У перспективі, при умові виконання технічних вимог, – у Мадрид, Мілан, Прагу, Франкфурт-на-Майні.

У порівнянні з 2014 роком доходи підприємства збільшилися на 25% за рахунок аеропортового обслуговування, але усі надходження скеровуються на виплату заробітної плати працівникам.

Також самостійно проводиться погашення комунальних платежів. Заборгованості по заробітній платі та енергоносіях немає. На сьогодні ведуться переговори з 9-ма замовниками рейсів про суттєве збільшення кількості рейсів українських та іноземних авіакомпаній”, – поінформували в адміністрації області.

Як зазначив Микола Драганчук, у наступному році обласна рада повністю ліквідує борги рівненського аеропорту. А у 2018 році, коли підприємству виповниться 40 років, обласна рада і облдержадміністрація мають довести його до того рівня, щоб про Міжнародний аеропорт «Рівне» знали у всьому світі.

“У разі погашення заборгованості та за умови системного підходу до розвитку авіаційної та неавіаційної діяльності упродовж найближчих років, підприємство може вийти на самоокупність та приносити прибутки, у тому числі надходження до обласного бюджету”, – переконаний голова Рівненської обласної ради Микола Драганчук.

Історія рівненського летовища

Офіційно Рівненський аеродром з’явився не у 1978 році, а у 1945.

Тоді на ньому базувалися три літаки ПО-2, які здійснювали поштові рейси. Сам аеропортний комплекс, в його нинішньому вигляді, був побудований значно пізніше – у сімдесятих роках двадцятого сторіччя. Тоді СРСР переживав справжній бум авіаперевезень. Практично усі обласні центри повинні були мати аеропорти з бетонованими злітними смугами, які могли б приймати реактивні пасажирські літаки. Щоправда, повітряні гавані обласного значення були розраховані далеко не лише на обслуговування цивільних повітряних суден.

Принаймні, Рівненський аеропорт під час військових навчань ставав базою для фронтових винищувачів та військово-транспортних літаків. Такий собі об’єкт подвійного призначення.

Із Рівненського аеропорту наприкінці сімдесятих років щоденно відправлялося кілька десятків рейсів. При цьому, вартість авіаквитків не була значно вищою від залізничних.

Наприклад, до Москви чи Києва громадяни бажали їхати не потягом чи автобусом, а летіти. Підприємство «Універсал-Авіа», навіть на початку дев’яностих, мало літаків більше, ніж їх нараховувалося у невеличкій країні «третього світу».1

Що цікаво – літали з Рівного не тільки на далекі відстані, можна було на АН-2 за півгодини потрапити і в деякі райони області, там були свої аеродроми. Можна сказати, що існувала ціла система масових авіаперевезень, якій могли б позаздрити навіть деякі країни Західної Європи.

Чому вона зникла?

Занепад аеропорту

Для того, аби зрозуміти, чому сьогодні більшість аеропортів в Україні фактично не працюють навіть на мінімально рентабельному рівні, а основний пасажиропотік забрали собі автотранспорт та залізниця, потрібно проаналізувати ті чинники, які впливають на стан транспортної галузі.

Річ у тім, що теза про дешевизну авіаподорожей – міф. На відстані до тисячі кілометрів, при мінімально розвиненій інфраструктурі автомобільних та залізничних доріг, літаки дуже серйозно програють в конкурентній боротьбі за пасажира. Звісно, з цього правила є винятки.

Однак, в усьому світі перед урядами стоїть дилема – дотувати місцеві авіалінії з бюджету, або ж не мати їх взагалі. У Радянському Союзі усі авіаперевезення дотувалися, в першу чергу, за рахунок дешевих літаків (авіабудівництво було пріоритетною галуззю) та майже безкоштовного пального.

В Україні практично з самого початку незалежного життя влада забула про авіаперевезення. Першими почали зникати місцеві авіакомпанії. Одні літаки порізали на металобрухт, інші продали і, до речі, не завжди в країни «третього світу». Пілоти та технічний персонал або засвоїли суміжні професії, або поїхали працювати за кордон.

Час від часу з’являються повідомлення про інциденти з нашими літаками і екіпажами в екзотичних і не завжди мирних куточках земної кулі. А що ж Рівненський аеропорт? Його у буремні дев’яності не продали, він навіть отримав статус міжнародного, але працювати практично перестав. Час від часу його використовували транспортні авіакомпанії, іноді прилітали керівники держави та політики з «першого ешелону». Регулярні перевезення фактично припинилися. Для складного та дорогого аеровузла це означає тільки одне – смерть. Навіть спроби міністра транспорту «пізньокучмівської доби» Георгія Кирпи відродити регулярні внутрішні авіаперевезення не змінили ситуацію.

Налагодити повноцінне функціонування галузі неможливо без великої кількості регулярних авіарейсів. Їх, в свою чергу, неможливо здійснювати без платоспроможного попиту та фінансової допомоги держави. Таким чином, провінційні аеропорти опинилися в стані, який льотчики називають «плаский штопор». В нього ввійти просто, а от вийти майже неможливо.

Останнє десятиріччя Рівненський аеропорт згадувався здебільшого в контексті його боргів. Ситуація на підприємстві стабільно погіршувалася попри усі спроби адміністрації.

Однак, нещодавно обласна влада взялася за відродження Рівненського аеропорту. Пішли перші чартерні рейси в Туреччину та Єгипет, а керівництво розробило антикризову програму.

1

Щоправда, при більш детальному вивченні, ці викладки починають нагадувати «графік зростання добробуту Льоні Голубкова» із реклами фінансової піраміди «МММ» початку дев’яностих.

1

1

Дійсно, літати з Рівного можна практично в будь-яку країну Європи. Однак, хто буде літати, і які авіакомпанії погодяться вкласти немалі гроші у створення нових повітряних маршрутів?

Основні пасажири ближніх та середніх за відстанню авіаліній – здебільшого люди, які цінують свій час та мають достатньо великий дохід. У наших умовах – це менеджери великих фірм, бізнесмени та чиновники середнього і вищого рівня. Всі ці категорії переважно «базуються» в столиці та містах-мільйонниках.

Звісно, є вони і в невеликих обласних центрах. Однак кількість таких потенційних клієнтів авіакомпаній в провінції мізерна.

Є ще дрібні підприємці та заробітчани, які багато годин проводять в чергах на кордоні. Та й вони навряд чи змінять маршрутки та свої буси на літаки, тим більше, що з вільним часом в них усе в порядку.

Таким чином, розраховувати на відродження аеропорту «вже завтра» не варто.

Проте, 150 тисяч гривень з обласного бюджету та кілька чартерів на курорти ситуацію не змінять, але привернуть увагу до проблеми.

Регіональні аеропорти необхідно підтримувати на рівні Кабінету Міністрів та налагодити масове виробництво магістральних літаків ближнього сполучення. До того ж, реально впровадити податкові пільги для авіакомпаній, які здійснюють регулярні рейси по Україні та до країн-сусідів.

Нагадаємо, сьогодні співробітники СБУ спільно з прокуратурою блокували схему систематичного отримання хабарів працівниками митниці в Одеському міжнародному аеропорту. У рамках кримінального провадження, відкритого за ч. 3. ст. 368 Кримінального кодексу України, оперативники СБУ задокументували кілька епізодів одержання хабарів митниками в Одеському міжнародному аеропорту.

Правоохоронці затримали одного з працівників митниці на робочому місці під час отримання тисячі гривень від комерсанта за безперешкодне вивезення цигарок та м’ясних виробів.

Тривають невідкладні оперативно-слідчі дії для притягнення до відповідальності інших митників, задіяних у корупційній схемі.


Володимир Конєв

для ІНФОРМАТОРа




загрузка...

Comments are closed.

Analytics Plugin created by Web Hosting