Феномен аварії на ЧАЕС: Як наймасштабніша техногенна катастрофа вплинула на розвиток мистецтва

28.Апрель.2018

До 32-ої річниці катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції журналісти ІНФОТАБ вирішили дізнатися, як техногенне лихо вплинуло на розвиток української та світової масової культури.

У цій статті ми згадаємо художників, письменників, поетів та музикантів, які присвятили свої твори наймасштабнішій техногенній катастрофі в історії людства.

Музика радіаційного лиха

Чорнобильська трагедія одразу знайшла своє відображення у музиці українських виконавців. 1989 року Тарас Петриненко випускає пісню “Чорнобильська зона”, де ліричний герой розповідає про ті страждання та біль, які витерпіли люди, постраждалі під час аварії на ЧАЕС.

У тексті пісні автор звертається до абстрактної Чорнобильської зони, питаючи за які гріхи наш народ отримав техногенне прокляття.

Білокровий наш страх,
Чорнокровий наш сміх
Ані спасу нема, ні заслону
За який же такий
Незамолений гріх
Увійшла в нашу плоть
Чорнобильська Зоно?
Чорнобильська Зоно…

На два роки раніше, трагедія у Чорнобилі та Прип’яті надихнула відомого британського виконавця Девіда Боуі на написання композиції “Time Will Crawl”, у якій співак торкається як соціальних, так і політичних проблем тогочасної радянської системи у контексті аварії на ЧАЕС.

Тут і звинувачення політиків, які за словами Боуі, ладні покласти тисячі невинних життів заради примарної ідеї, і опис страшних наслідків радіаційного випромінення, впливу якого зазанали ліквідатори аварії та мирні мешканці прилеглих територій.

I felt a warm warm breeze / Я відчув теплий-теплий вітер
Thаt melted metal and steel / Який плавив сталь і метал
I got a bad migraine / У мене була страшна мігрень
That lasted three long years, / Що тривала три довгих роки,
And the pills that I took / А від пігулок, які я приймав
Made my fingers disappear. / Мої пальці зникли.

For the crazy child / За божевільне дитя
We’ll give every life, / Ми життя віддамо
For the crackpot notion / Заради хворої ідеї

Співвітчизник Девіда Боуі, британський репер Example зняв кліп на свою пісню “What We Made” у Зоні відчуження, присвятивши відеороботу негативному впливу людини на оточуюче середовище.

Пісню про аварію на ЧАЕС написав й італієць Адріано Челентано, назвавши її “Sognando Chernobyl” (“Мені сниться Чорнобиль”).

Серед сучасних вітчизняних виконавців тема техногенної катастрофи тридцятирічної давнини займає особливе місце у творчості української фолк-електронної співачки  ONUKA, яка присвятила свій попередній реліз 2016 року “Vidlik” Чорнобильській катастрофі.

Міні-альбом виконавиці містить 5 україно- та англомовних пісень, які описують усі аспекти тих страшних подій.

Композиція “Svitanok” описує пост-апокаліптичні пейзажі радіаційної пустоші, де її герої вимушені існувати. Лейт-мотивом пісні виступає рядок: “Ми зможем пережити, не переживай”, який натякає на те, що людина, попри всі проблеми і потрясіння, здатна рухатися далі. Електронна музика у поєднанні з українськими фольклорними мотивами у комплексі передає образ саме нашої держави як місця, де відбуваються події.

Наступна пісня альбому – “Vidlik”, сповнена напруги, а текст складається виключно з окремих слів, що разом з відривистою та агресивною музикою переносить слухача у момент виявлення вибуху у четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС.

І завершує платівку композиція з символічною назвою “19 86”, яка прямо натякає людині, яка увімкне пісню, на те, чому вона присвячена.

Трек розпочинається мінімалістичною мелодією, яка з часом перетворюється на масштабне дійство за участю симфонічного оркестру.

Текст пісні є свого роду завершенням головної ідеї альбому: він спокійний і в той же час трагічний.

Feel relief and lay down to taste the sun, / Відчуй полегшення та лягай донизу, щоб скуштувати сонце
Hear the vibe of the ground. / Почуй вібрацію землі.
Let your soul escape your phantom pain, / Дай своїй душі втекти від фантомного болю,
Heal your mind and clear your brain. / Зціли свій розум та очисти мозок.

But life is too short, / Але життя закоротке,
And nothing for tomorrow’s left. / І нічого не залишиться на завтра
And death is so sure, / І смерть невідворотна,
And nothing for tomorrow’s left. / І нічого не залишиться на завтра.

Пост-апокаліптичний живопис

Глибоким психологічним аналізом Чорнобильської катастрофи пронизана картина Плітіна В.Г. “І впала зірка Полину” . В ній – біль землі, що прийняла на себе страшний удар та приреченість людей, що залишилися на ній жити.

«І впала зірка Полину»

Художник Роман Гуманюк у серії своїх полотен “Тіні Чорнобиля” наочно ілюструє те, що зробили з невеликим промисловим містечком експерименти з мирним атомом.

Художники не змогли оминути і канонічні релігійні образи, як важливу складову української культури та мистецької традиції. Так Юрій Нікітін у своїй роботі “Чорнобильська Богоматір” переосмислює образ Діви Марії, надаючи їй моторошного, справді пост-апокаліптичного вигляду. Фактично, художник спотворює світ довкола матері Ісуса Христа, зображуючи страшні наслідки радіоактивного забруднення, а дитину-месію разом з Богоматір’ю перетворює на напівмерців, що може бути уособленням тяжких наслідків техногенної катастрофи.

Юрій Нікітін “Чорнобильська Богоматір”

Окремим витвором пост-апокаліптичного мистецтва варто вважати мурали міста-привида Прип’яті.

Ридаючі діти і кричущі люди – символічні і несамовиті картини на стінах покинутих будівель виглядають живо і чуттєво.

Вуличні графіті.Чернобиль

Після того, як знімки графіті потрапили в мережу і стали популярними по всьому світу, в зону відчуження потягнулися майстри стріт-арту з різних країн, які захотіли залишити свій слід на стінах покинутого міста.

Вуличні графіті в Чернобилі

Тим більше, що спустошене місто – відмінний майданчик для вуличних художників – ніхто не оштрафує за «вандалізм», а комунальні служби не зафарбують праці графіста. Сучасний Чорнобиль стає арт-майданчиком з похмурою історією, де вуличні художники висловлюють свої думки і нагадують всьому світу про жахи трагедії 1986 року.

Чернобиль.Вуличні графіті

Інсталяція австралійського художника Гвідо ван Хелтен була зроблена в честь річниці аварії і в пам’ять про загиблих ліквідаторів. Фото, зроблене Ігорем Костіним під час аварії, прикрасило одну зі стін п’ятого реактора.

Чернобиль.Гвідо ван Хелтен граффіті

“Замітки” з Зони відчуження

Українські та світові письменники також не стояли осторонь. Тема Чорнобильської трагедії знайшла місце у поетичних творах Івана Драча (“Чорнобильська мадонна”, “Ніж у Сонці”, “В мікрофон криниці”), Ліни Костенко (“Атомний Вій опустив бетонні повіки…”), Бориса Олійника (“Сім”), автора “Чорнобривців” Миколи Сингаївського (“Обпалена мужність”), Шевченківського лауреата Леоніда Горлача (“Зона”), Дмитра Павличка (“Листок”).

Майже одночасно, у 1987-1988 роках з’являються документальна повість Юрія Щербака “Чорнобиль” та роман Володимира Яворівського “Марія з полином у кінці століття”. В основі сюжету останнього – історія сім’ї Мировичів, але автор простежує вплив катастрофи не лише на одну сім’ю, а на життя всього навколишнього селянства.

Віртуальне повернення у Зону

Окремої уваги серед поціновувачів дослідження аварії на ЧАЕС заслуговує повість Братів Стругацьких “Пікнік на узбіччі” 1972 року, яка лягла в основу фільму Андрія Тартаковського “Сталкер” 1979 року. Ці твори, хоч і не мають стосунку до катастрофи, однак саме вони надихнули українських розробників комп’ютерних ігор з  GSC Game World на створення легендарного проекту “S.T.A.L.K.E.R”.

Події ігор розгортаються у недалекому минулому, в альтернативному світі на території України, в зоні відчуження біля Чорнобильської АЕС.

Згідно з сюжетом серії, в 2006 році зона відчуження піддалася несподіваному аномальному впливу, в результаті якого фізичні, хімічні та біологічні процеси на даній території змінилися. З’явилося безліч аномалій, артефактів, мутантів.

Серія стала настільки популярною у світі, що на даний момент кількість проданих копій гри “S.T.A.L.K.E.R” перевищує 4 мільйони копій, а її шанувальники й досі чекають виходу продовження легендарного комп’юрного блокбастеру.

Тож, катастрофа на Чорнобильській АЕС стала не тільки трагедією для України та всієї світової спільноти, яка поставила під сумнів безпечність використання ядерної енергетики, а й потужним культурним феноменом, який назавжди змінив вітчизняне та світове мистецтво.


Максим Лиманський

для ІНФОТАБа




загрузка...

Comments are closed.

Analytics Plugin created by Web Hosting